Версія для друку

Наука і міськрада

На днях сталася безпрецедентна подія. Львівський інститут біології клітини НАН України виграв урядовий 10-ти мільйонний грант на розробку вакцини від коронавірусу. Здавалося б небагато, але все ж. І в той же самий час на останньому пленарному засіданні ЛМР з незрозумілих причин було провалено програму «Львів науковий». Наука зацікавила лише 25 чоловік з 64-х. І це при цьому, що програма діє уже 2 роки, а ціна річного фінансування аж… 250 тис. грн. Зупиняємо і крапка.

Відому фразу: «Коли я чую слово «культура», рука тягнеться до пістолета» приписують то Геббельсу, то Герінгу. Насправді автором був Ганс Йост, німецький письменник і, заодно, групенфюрер СС.

За результатами понеділкового голосування її можна перефразувати: «Коли я чую слово наука…» і далі за текстом. І дійсно, для чого ті недолугі європейці витрачають мільярди євро на будівництво адронних колайдерів, шукають бозони Хікса, а не менш недолугі американці досліджують Сатурн і Плутон, запускають всілякі марсоходи. Адже там МАФів не наставиш.

Чому ж це питання на знайшло підтримки, при смішній для бюджету ціні 250 000 грн(!) зрозуміти вкрай важко.

Нещодавно помер Борис Патон, великий вчений, який без сумніву розумів перспективність науки і не дав роздерибанити майно Академії, сподіваючись на кращі часи і розум власть імущих. А стільки урядовців вже гострили зуби.

Всі події збіглися і надихнули на даний опус в контексті цього мабуть найбезглуздішого рішення ЛМР.

Ніколи не любив радянської влади і її порядків, але, пропрацювавши у Фізико-механічному інституті НАНУ 20 років маю багато авторських свідоцтв на винаходи (патентів по-теперішньому) в галузі електроніки. Скажу, що отримати свідоцтво було нелегко. Проте за кожне влада платила автору 50 крб., що складало половину зарплати початкуючого спеціаліста. Були всілякі дошки пошани, за перебування на яких додавали 30% до квартальної премії. Тобто та влада розуміла, що розум слід стимулювати. А ми???

Чи не пора б у Львові, який здавна був відомий як науковий центр, «батькам міста» замислитися і зрозуміти, що перспектива сучасного світу в інтелекті, а не тільки в МАФах та ділянках під будівництво. Ну чомусь Ілон Маск не виводить гроші в офшорні зони, а витрачає їх на космічні проекти. Можливо пора заснувати  більш серйозний грантовий фонд розміром 10-20 млн. грн. для наукових досліджень в галузі фундаментальних та прикладних наук. Адже якщо виділяємо кошти для громадського бюджету, то чому не можемо піти тим же шляхом для науковців, справжніх, а не тих, хто язиком… Для міського бюджету це не є проблемною сумою, а користь може би і принесло. А може б і збільшити такий фонд за рахунок приватних структур, які мислять перспективно і розуміють роль наукових досліджень. Можливо й у нас знайдуться свої Білл Гейтс і Марк Цукерберг. Розумні філантропи, так би мовити. Подумаймо над цим, дорогі «батьки міста». І області також.

 

Примітка: Публікації в рубриці "Трибуна депутата" є відображенням суб’єктивної позиції авторів та можуть не збігатися з офіційною позицією  Львівської міської ради.